Головна/9 травня - день Перемоги
9 травня - день Перемоги

9 травня – День Перемоги
Підготувала вихователь ЗДО (ясла-садок) № 133 Костишена Н.О.
Все далі йде від нас ця дата - 9 травня 1945 року. Наше мирне покоління не перейнято тим часом, тими надіями і страхами. А що значитиме для підростаючого покоління поняття Другої світової Війни? Як розповісти нашим дітям про цю Велику Війну? Як донести суть того, що відбувалося і викликати в маленькій душі почуття гордості, співчуття, шанування, патріотизму?
Звичайно ж, перший спосіб - це говорити з дитиною. Зрозуміло, що суть розмови залежить від віку дитини. Для три-річної дитини буде достатньо розповісти про військову техніку. Старша дитина зрозуміє, що люди втрачали свої життя.
Другий спосіб - спільний перегляд старих військових фільмів, що несуть в собі доброту, світло і віру. Можна дивитися концерти військових пісень. Всі разом повинно скластися в загальну картину, дитина усвідомить власну приналежність до історії, у неї з’явиться почуття гордості за своїх предків.
Спілкування з ветеранами - ще один спосіб розповісти дитині про пережите. Тут ще й психологічний момент - адже літнім людям часто легше знайти контакт з дітьми, ніж батькам. Дитині завжди цікавіше слухати розповіді очевидців, які як ніхто краще підберуть потрібні слова. Але даний спосіб з кожним роком стає все менш можливим, адже справжніх ветеранів війни залишилось в живих не так багато, і це вже доволі старенькі люди, але все ж таки ще можливо когось з них зустріти в цей день.
Четвертий спосіб - розкажіть про ваші предків, які воювали, розповідайте історії, розказані можливо ще вашими дідусями і бабусями. Адже, герої, живуть у віках, завжди будуть цікаві дитині, особливо хлопчикові. У своїй розповіді можете зробити упор на юний вік солдатів, які пішли на війну. Постійно згадуйте в оповіданнях про те, що ті, кого зараз називають героями, в той час були звичайними хлопцями.
Школа, дитячий садок - це ті місця, де дитині можуть розповісти педагоги, вихователі поставивши при цьому тематичну постановку. Проведення таких заходів залишає в душі дитини глибокий слід, змушує відчути і прожити шматочок того військового життя самому. До того ж, наявність однодумців і глядачів завжди зближує і допомагає глибше зануритися у військову епоху. Готуйтеся до подібного заходу разом з дитиною - вчіть вірші.
Сьомий спосіб - відвідування пам'ятних місць. Відвідайте ці місця разом з дитиною, поклавши квіти до Вічного вогню, уважно розгляньте написи на кам'яних плитах. Відвідайте разом з дитиною музей ВВВ, де вона зможе зблизька роздивитися всю атрибутику війни. Відвідування цих заходів обійдеться вам зовсім недорого, але їх користь у справі виховання дитини неоціненна.
Що запам’ятають і засвоять діти Великої Вітчизняної війни і День Перемоги, залежить не тільки від вихователів у дитячому садку і шкільних вчителів, але в першу чергу від батьків. Отже, що і в якій формі піднести дітям, щоб свято було ними зрозумілий правильно і запам’ятався? До дітей різних віків потрібен особливий підхід.
Діти до 4 років.
Безумовно, такі малюки ще не зможуть зрозуміти всієї суті військових подій. Однак це не означає, що їм не варто розповідати про Перемогу зовсім нічого. Психологи кажуть, що навіть таким маленьким можна і потрібно розповідати про війну. Виникає питання: як же тоді? На це у дитячих психологів існує відповідь: у цьому віці діти краще запам’ятовують і засвоюють казки. Малюкам зовсім не важливі цифри і дати, а тому робіть акцент на деталях, не забуваючи попутно розповісти, що таке війна і чому це погано.
Наприклад, дитина обов’язково запам’ятає, що людям не було чого їсти, що багатьом доводилося залишати свій будинок. Можна згадати, що у війну нелегко жилося не тільки людям, але й тваринам. Не дивуйтеся: маля в такому віці вже добре знайомий з Курочкою Рябою, собачкою Жучкою, Мишкою-Норушкою, Лисичкою-Сестричкою, Вовчком-Сірим Бочком, Сорокою-Білобокою, Козою з сімома козенятами та ін. Кого особливо полюбила ваша дитина? Від імені тієї іграшки і можна розповісти історію – казку на новий лад. Приміром, жила-була Коза з козенятами, жили вони в хатинці. Одного разу мама-коза пішла на базар за покупками і почула у місті, що почалася війна. Коза вирішила, що треба заховати своїх малюків. Далі можна розповісти про те, як Коза з козенятами шукають затишне місце, долають труднощі шляху, зустрічають дорослих тварин, які йдуть на війну, щоб захищати свій ліс тощо. Все залежить від вашої уяви! В процесі казки можна запропонувати дитині пограти разом, нехай вона сама допоможе вам придумати сюжет. Тоді ваша розповідь їй точно запам’ятається!
Діти 5-10 років.
Дитячі психологи стверджують: щоб донести дитині інформацію в цьому віці, треба звернутися вже не до казки, а до гри. Ідеальний варіант – знайти або розробити гру, в процесі якої діти дізнаватимуться про війну. Якщо дітей багато, то їх можна розділити на команди, кожна з яких буде мати свій прапор, форму (або хоча б який-небудь відмітний елемент). В ході пояснення правил гри у вас буде прекрасна можливість сказати дітям багато речей: наприклад, згадати пам’ятні дати, назви міст-героїв, прізвища героїв військового часу та інше. До речі, така гра буде цікава не тільки хлопчикам, але й дівчинкам.
Тепер розповімо про гру докладніше. Дві команди – «армії» – повинні захищати свій штаб. Завдання кожної – захопити штаб і оволодіти прапором іншої команди. Прапор можна ховати в якомусь місці або отримати, якщо всі противники будуть «вбиті». Щоб гра була більш захоплюючою, можна домовитися, що «вбити» противника з першого разу не можна – нехай перші два рази він отримує поранення (наприклад, коли «заплямує» іншого учасника, але це підходить в тому випадку, якщо спочатку одна команда переслідує іншу, а не обидві – один одного одночасно), а на третій раз уже вважається «вбитим». Щоб якось фіксувати ці «поранення», можна видати кожному учаснику жетони або зав’язати стрічку або мотузку навколо руки – при кожному «поранення» один жетон або мотузочку забирає ведучий. Також можна пришити стрічки до одягу, в такому випадку завдання супротивника – її зірвати. В останньому випадку варто заздалегідь подбати про відповідний одяг.

Звичайно ж, перший спосіб - це говорити з дитиною. Зрозуміло, що суть розмови залежить від віку дитини. Для три-річної дитини буде достатньо розповісти про військову техніку. Старша дитина зрозуміє, що люди втрачали свої життя.
Другий спосіб - спільний перегляд старих військових фільмів, що несуть в собі доброту, світло і віру. Можна дивитися концерти військових пісень. Всі разом повинно скластися в загальну картину, дитина усвідомить власну приналежність до історії, у неї з’явиться почуття гордості за своїх предків.
Спілкування з ветеранами - ще один спосіб розповісти дитині про пережите. Тут ще й психологічний момент - адже літнім людям часто легше знайти контакт з дітьми, ніж батькам. Дитині завжди цікавіше слухати розповіді очевидців, які як ніхто краще підберуть потрібні слова. Але даний спосіб з кожним роком стає все менш можливим, адже справжніх ветеранів війни залишилось в живих не так багато, і це вже доволі старенькі люди, але все ж таки ще можливо когось з них зустріти в цей день.
Четвертий спосіб - розкажіть про ваші предків, які воювали, розповідайте історії, розказані можливо ще вашими дідусями і бабусями. Адже, герої, живуть у віках, завжди будуть цікаві дитині, особливо хлопчикові. У своїй розповіді можете зробити упор на юний вік солдатів, які пішли на війну. Постійно згадуйте в оповіданнях про те, що ті, кого зараз називають героями, в той час були звичайними хлопцями.
Школа, дитячий садок - це ті місця, де дитині можуть розповісти педагоги, вихователі поставивши при цьому тематичну постановку. Проведення таких заходів залишає в душі дитини глибокий слід, змушує відчути і прожити шматочок того військового життя самому. До того ж, наявність однодумців і глядачів завжди зближує і допомагає глибше зануритися у військову епоху. Готуйтеся до подібного заходу разом з дитиною - вчіть вірші.
Сьомий спосіб - відвідування пам'ятних місць. Відвідайте ці місця разом з дитиною, поклавши квіти до Вічного вогню, уважно розгляньте написи на кам'яних плитах. Відвідайте разом з дитиною музей ВВВ, де вона зможе зблизька роздивитися всю атрибутику війни. Відвідування цих заходів обійдеться вам зовсім недорого, але їх користь у справі виховання дитини неоціненна.
Що запам’ятають і засвоять діти Великої Вітчизняної війни і День Перемоги, залежить не тільки від вихователів у дитячому садку і шкільних вчителів, але в першу чергу від батьків. Отже, що і в якій формі піднести дітям, щоб свято було ними зрозумілий правильно і запам’ятався? До дітей різних віків потрібен особливий підхід.
Діти до 4 років.
Безумовно, такі малюки ще не зможуть зрозуміти всієї суті військових подій. Однак це не означає, що їм не варто розповідати про Перемогу зовсім нічого. Психологи кажуть, що навіть таким маленьким можна і потрібно розповідати про війну. Виникає питання: як же тоді? На це у дитячих психологів існує відповідь: у цьому віці діти краще запам’ятовують і засвоюють казки. Малюкам зовсім не важливі цифри і дати, а тому робіть акцент на деталях, не забуваючи попутно розповісти, що таке війна і чому це погано.
Наприклад, дитина обов’язково запам’ятає, що людям не було чого їсти, що багатьом доводилося залишати свій будинок. Можна згадати, що у війну нелегко жилося не тільки людям, але й тваринам. Не дивуйтеся: маля в такому віці вже добре знайомий з Курочкою Рябою, собачкою Жучкою, Мишкою-Норушкою, Лисичкою-Сестричкою, Вовчком-Сірим Бочком, Сорокою-Білобокою, Козою з сімома козенятами та ін. Кого особливо полюбила ваша дитина? Від імені тієї іграшки і можна розповісти історію – казку на новий лад. Приміром, жила-була Коза з козенятами, жили вони в хатинці. Одного разу мама-коза пішла на базар за покупками і почула у місті, що почалася війна. Коза вирішила, що треба заховати своїх малюків. Далі можна розповісти про те, як Коза з козенятами шукають затишне місце, долають труднощі шляху, зустрічають дорослих тварин, які йдуть на війну, щоб захищати свій ліс тощо. Все залежить від вашої уяви! В процесі казки можна запропонувати дитині пограти разом, нехай вона сама допоможе вам придумати сюжет. Тоді ваша розповідь їй точно запам’ятається!
Діти 5-10 років.
Дитячі психологи стверджують: щоб донести дитині інформацію в цьому віці, треба звернутися вже не до казки, а до гри. Ідеальний варіант – знайти або розробити гру, в процесі якої діти дізнаватимуться про війну. Якщо дітей багато, то їх можна розділити на команди, кожна з яких буде мати свій прапор, форму (або хоча б який-небудь відмітний елемент). В ході пояснення правил гри у вас буде прекрасна можливість сказати дітям багато речей: наприклад, згадати пам’ятні дати, назви міст-героїв, прізвища героїв військового часу та інше. До речі, така гра буде цікава не тільки хлопчикам, але й дівчинкам.
Тепер розповімо про гру докладніше. Дві команди – «армії» – повинні захищати свій штаб. Завдання кожної – захопити штаб і оволодіти прапором іншої команди. Прапор можна ховати в якомусь місці або отримати, якщо всі противники будуть «вбиті». Щоб гра була більш захоплюючою, можна домовитися, що «вбити» противника з першого разу не можна – нехай перші два рази він отримує поранення (наприклад, коли «заплямує» іншого учасника, але це підходить в тому випадку, якщо спочатку одна команда переслідує іншу, а не обидві – один одного одночасно), а на третій раз уже вважається «вбитим». Щоб якось фіксувати ці «поранення», можна видати кожному учаснику жетони або зав’язати стрічку або мотузку навколо руки – при кожному «поранення» один жетон або мотузочку забирає ведучий. Також можна пришити стрічки до одягу, в такому випадку завдання супротивника – її зірвати. В останньому випадку варто заздалегідь подбати про відповідний одяг.
